Я беру «ліхача» й велю як-мога швидче їхати в напрямі Лаври. Клаво, [empty] швидче! - чується голос Ольги. Не знаю, але я так не можу. Я вже твердо знаю, що з моєї розмови не вийде нічого. Він докладно мені не розповідає, але з деяких його іронічно-сумних уваг я виводжу, що Шура твердо йде взятим напрямом. Він похитує собі голівкою з темним волоссячком, коли сидить на руках, або коливає ніжками, creandomu.com ручками в усі боки, лежучи в колисці. Олександра Михайлівна перестає щипати хустку й сидить зовсім непорушно, не підводячи очей. Дома він не може працювати, бо Варвара Хведорівна не перестає «виясняти відносини». Коли Панас Павлович, alordeshe.com нарешті, Lyle розуміє, mhtpro.id що ми з Шапочкою силкуємося вияснити йому ситуацію, він страшенно, Www.C-Strike.Fakaheda.eu/forum/viewthread.php?thread_id=74501 болюче червоніє й, owlgold.co.kr не слухаючи нас далі, вибігає в передпокій. Шапочка сама приносить мені з кухні поїсти, опікується мною з зворушливою дитячою серйозностю, заклопотанням і чогось часто червоніє. Шапочка в мене. Я підходжу до неї, www.marvelcompany.co.jp обнімаю й міцно, радісно цілую її.
Тоді Шапочка наздоганяє його, повертає назад і всадовлює його на канапу. Шапочка стоїть тут же з рушником у руках і помагає мені витерти голову. Навіть Шапочка не може осудити мене. А я вже не можу втримати себе, мені хочеться говорити, pasarinko.zeroweb.kr говорити,